Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ГЕОГРАФІЯ

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv

GEOGRAPHY

Екерт Д., Савчук І. МІСТ ВІЙНИ

Екерт Д.
ORCID ID: 0000-0001-6512-2197
НЦНД, МУНДЛ 7504 Географія міст, Париж, Франція,
Центр ім. Марка Блока, Берлін, Німеччина
Савчук І.
ORCID ID: 0000-0003-3779-0467
НЦНД, МУНДЛ 7504 Географія міст, Париж, Франція,
КПНЗ “КМАН учнівської молоді”, Київ, Україна

МІСТ ВІЙНИ

Анотація:

Широкомасштабна війна, що розпочалась 24 лютого 2022 р., поділила історію незалежної України на дві частини. Ворог напав по всій лінії спільного державного кордону. Особливе місце при цьому мав наступ на Таврійській ділянці фронту. Формування на території анексованого Криму великого військового угрупування було б не можливим без регу­лярного переміщення по Кримському мосту через Керченську протоку військових підрозділів і спеціальної техніки. У статті ставиться питання про те, чи є таке застосування цього важливого у стратегічному значенні об’єкта тра­нспортної інфраструктури випадковим чи навпаки – його зведення було потрібне саме для здійснення військових ці­лей? Для підтвердження своєї гіпотези автори аналізують усі мости, які були зведені та функціонували певний (не­тривалий) період між Кримським і Таманським півостровами. Це відповідно німецький міст 1943 р., радянський міст 1944-1945 рр. і сучасний міст, зведений за рішенням федерального уряду Росії, після анексії Кримського півострова. Було встановлено, що всі вони були збудовані заради забезпечення реалізації саме воєнних операцій. Аналіз їхнього будівни­цтва прямо вказує на те, що ці мости зводили з метою швидкого переміщення у кримському напрямку великих війсь­кових з’єднань. Отже, існуючий Кримський міст можна з повним правом назвати мостом війни. У мирний час відсутні між Кримом і Кубанню значні потоки людей і товарів, що могли б визначити доцільність його будівництва. Варто при цьому зауважити, що українські географи, не дивлячись на вісім років анексії Кримського півострова, не опублікували жодної статті щодо цього питання. Постає закономірне питання: чи не зумовлено це тим, що більшість із них було сформовано на теоретико-методологічних засадах радянської й пострадянської наукової школи, де питання військової та політичної географії були завжди маргінальними темами відкритих досліджень. Автори пропонують для вивчення феномена “міста війни” залучити сучасні постнекласичні напрацювання французьких географів, що має сприяти ви­правленню ситуації в українській географії, коли питання територіальної цілісності та воєнних дій мали стати пріо­ритетними, а не маргінальними, темами наукових досліджень.
Ключові слова: Кримський міст, геополітика, військова географія, анексія, війна

Мова: українська

DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.3

Посилання:

  1. Bahrov, N. V., Hradov, G. L, (1974). Problemy razvitiya i razmesheniya proizvoditelnykh sil Severnogo Prichernomorya. М. [Bahrov, N. V., Gradov, G. L., 1974. TOe Problems of development and deployment of productive forces of the Northern Black Sea coast, Moskow] (in Russian)
  2. Most cherez Kerchenskiy proliv ^he bridge across the Kerch Strait] Retrieved from http://kerch.rusarchives.ru/documents/postanovlenie- gosudarstvennogo-komiteta-oborony-sssr-no-5027ss-o-stroitelstve [28.04.2022] (in Russian)
  3. “Pokazali spravjne priznachennya”: Rosia pustyla viyskovu tekhniku Krymskym mostom [‘They showed their true purpose”: Russia let military equipment over the Crimean bridge] Retrieved from https://news.obozrevatel.com/ ukr/russia/pokazali-spravzhne-priznachennya-rosiya-pustila-vijskovu-tehniku- po-krimskomu-mostu.htm (in Ukrainian)
  4. Prikhoditsya gnat porojniyak: Krym v jeleznodorojnom tupike [We have to haul empty cars: the Crimea is in a railroad dead end] Retrieved from https://ru.krymr.com/a/krym-zheleznodorozhniy-tupik/31183237.html [28.04.2022] (in Russian)
  5. “Rentabelnosti ne budet”: chto ne tak s jeleznoy dorogoy iz Rossii v Krym [“There will be no profitability”: what is wrong with the railroad from Russia to the Crimea] Retrieved from https://ru.krymr.com/a/pochemu- jeleznaya-doroga-is-rossii-v-krym-ne-vpechatlila-g ruzoperevozchikov/ 30818551.html [28.04.2022] (in Russian)
  6. Savchuk, I., 2018. Osnovni naukovi pidkhody do vyvchennya prostorovo-haluzevoho rozvytku hospodarskoy diyalnosti [Savchuk, I., 2018. Main Scientific Approaches to Study Space-Development of Economic Activity]. Ukrainian Historical Journal, (2) 110-120. DOI: 10.15407/ uhj2018.02.110 (in Ukrainian).
  7. Savchuk, I., 2019. Rozvytok hospodarskoy diyalnosti na teritorii suchastnoi Ukrainy u prostori i chasi. Kyiv. Savchuk, I., 2019. [Development of economic activity on the territory of modern Ukraine in space and time], Kyiv. (in Ukrainian).
  8. Syly ZSU hotuyutsya vdaryty po Krymskomu mostu: shcho vidomo [Forces of the Ukrainian armed forces are preparing to attack the Crimean bridge: what we know] Retrieved from https://politeka.net/uk/society/373776- sily-vsu-gotovyatsya-udarit-po-krymskomu-mostu-chto-izvestno [21.04.2022] (in Ukrainian).
  9. Uhoda mij Kabinetom Ministriv Ukrainy ta Uryadom Rosiyskoy Federatsii pro spilni dii z organizatsii budivnytsva transportnoho perekhodu cherez Kerchensku protoku [Agreement between the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Russian Federation on joint activities to organize the construction of the Kerch stream crossing] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_430#Text [3.11.2021] (in Ukrainian).
  10. Bayou C.(2016). Le pont de Kertch : Derrière la prouesse technique, le geste politique. Regard sur l’Est.Retrieved from: http://regard-est.com/le- pont-de-kertch-derriere-la-prouesse-technique-le-geste-politique, [28.04.2022] (in French)
  11. Chamontin, L.(2019). Ukraine: évolutions géopolitiques et imbroglio territorial. Population & Avenir, 744, 14-16. DOI: 10.3917/ popav.744.0014 (in French)
  12. Eckert D., Lambroschini S., (2017). La ligne de démarcation entre le Donbass et le reste de l’Ukraine. M@ppemonde, (119). Retrieved from: http://mappemonde.mgm.fr/119lieu1/ (in French)
  13. Eckert, D., Savchuk, I., (2022). Le(s) pont(s) de Crimée avant 2014. Les discontinuités d’une longue histoire. M@ppemonde, (133) Retrieved from: http://journals.openedition.org/mappemonde/7304 (in French)
  14. Eckert, D., (2019).Ukrainian border: current state and problems. Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography], 2 (75), 24-28, DOI: 10.17721/1728-2721.2019.75.4 (in Ukranian)
  15. Gomart, T.(2015). Russie : de la “grande stratégie” à la “guerre limitée”. Politique étrangère, 25-38. DOI: 10.3917/pe.152.0025 (in French)
  16. Hazemann, R. (2017). L’évolution de la présence des forces armées russes en Crimée depuis 2014. Revue Défense Nationale, 802, 42-49. DOI: 10.3917/rdna.802.0042 (in French)
  17. Morange, M., Schmoll, C. (2016). Les outilles qualitatifs en géographie. Méthodes et applications. Paris, Armand Colin (in French)
  18. Plouchart J.,(2020). Le pont de Crimée, un instrument redoutable contre l’Ukraine, Regard sur l’Est.Retrieved from: http://regard-est.com/le- pont-de-crimee-un-instrument-redoutable-contre-lukraine [10.06.2020] (in French)
  19. Radvanyi, J.,(2017a). Adapter les réseaux de transport eurasiens : réussites et défis. Revue Défense Nationale, 802, 84-89. DOI: 10.3917/ rdna.802.0084(in French)
  20. Radvanyi, J.,(2017b). Quand Vladimir Poutine se fait géographe…. Hérodote, 166-167, 113-132. DOI: 10.3917/her.166.0113 (in French)
  21. Savchuk, I.(2017). Le trafic ferroviaire international de voyageurs en Ukraine, un pont entre l’Est et l’Ouest ou le choix d’un bloc ?Géotransports, 2Retrieved from: http://geotransports.fr/Revue/n09/pp_51-62_Le_trafic_ ferroviaire_international_de_voyageurs_en_Ukraine_I_Savchuk.pdf (in French)
  22. Savchuk, I., (2021). Formation of Geohistory As an Interdisciplinary Direction in French Humanities of the Second Half of the Twentieth Century. Ukrainian Historical Journal, (2) 154-166. DOI: 10.15407/uhj2021.02.154 (in Ukrainian).
  23. Singer H., éd. (1998). Quellen zur Geschichte der Organisation Todt. Osnabrück, Biblio Verlag, vol. 1-2. (in German)
  24. Snegur, J.(2014). Les avantages stratégiques de la Crimée. Outre¬Terre, 41, 316-329. DOI: 10.3917/oute1.041.0316 (in French)
  25. Soller, M. (2022) La Crimée, une base avancée en mer Noire? Retrieved from: https://www.iris-france.org/137328-la-crimee-une- base-avancee-en-mer-noire/ [28.04.2022] (in French)
  26. Tétart, F.(2019). Un avant-poste stratégique : la raison d’être de Kaliningrad. Stratégique, 121-122, 149-167. DOI: 10.3917/strat.121.0149 (in French)

Завантажити (.pdf)

Рекомендуємо цитувати цю статтю так:

D. Eckert, I. Savchuk, 2022. Bridge of war. Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography], 1/2 (82/83), 24-27 (in Ukrainian, abstr. in  English), DOI: 10.17721/1728-2721.2022.82.3

Надійшла до редколегії 01.05.22
Прийнята до друку 13.06.22