ХІЛЬЧЕВСЬКИЙ В.
ORCID  iD: 0000-0001-7643-0304 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

СОЦІОГІДРОЛОГІЯ: ПЛЮСИ І МІНУСИ НОВОЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ОБЛАСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація:

Метою дослідження було охарактеризувати стан справ у соціогідрології, концепція якої почала активно завойовувати позиції у світі з початку 2000-х рр. За відлік про певне системне оформлення соціогідрології прийнято вважати публікацію 2012 р. M. Sivapalan та ін. У ній було визначено соціогідрологію як нову науку, що вивчає динамічні взаємодії та зворотний зв’язок між водою і людиною: історичне вивчення взаємодії між гідрологічними й соціальними процесами; порівняльний аналіз коеволюції та самоорганізації людини і водних систем у різних культурах; процесне моделювання взаємодії людини та водних систем. Значною кількістю дослідників підхоплено ідею нової науки. На прикладі аналізу публікацій у міжнародних журналах із тематики, що належить до соціогідрології, показано, що в науковій періодиці протягом 2012–2020 рр. вийшло близько 180 статей, які процитовані близько 4000 разів за даними Web of Science. Основний зміст досліджень у галузі соціогідрологіі зводиться до трьох аспектів: компроміс у зв’язаній системі “людина – вода”; інтереси в управлінні водними ресурсами; віртуальні дослідження води у зв’язаній системі “людина – вода”.

Показано, що наукова гідрологічна громадськість не одностайно сприйняла ідею виникнення нової науки. Частина вчених-гідрологів уважає, що соціогідрологія є галуззю гідрології. Вони зауважують, що в публікаціях із соціогідрології помітна тенденція до запозичення модних синтаксисів і популярних концепцій із інших сфер, але при цьому не беруться до уваги попередні й сьогоднішні надбання у сфері дослідження пов’язаних систем “людина – вода”, які вже отримані в гідрології. Однак опоненти наголошують, що цінний унесок соціогідрологів полягає в їхній наполегливості у нагадуванні гідрологам про необхідність урахування людського чинника в дослідженнях гідрологічних систем.

Наголошено, що українським ученим необхідно використовувати світовий досвід застосовування методів дослідження з інтеграції гідрологічних і соціально-економічних аспектів планування водних ресурсів, ураховуючи, що в соціально-гідрологічних системах існують соціальні, економічні та гідрологічні підсистеми, які причинно пов’язані. Такий підхід дозволив би, наприклад, дати чітку відповідь на питання про роль і значення Дніпровського каскаду та й водосховищ узагалі для країни.Ключові слова: соціогідрологія, система “людина – вода”, соціогідрологічне моделювання, інтегроване управління водними ресурсами, водосховища, гідрологія.

Ключові слова: соціогідрологія, система “людина – вода”, соціогідрологічне моделювання, інтегроване управління водними ресурсами, водосховища, гідрологія.

Мова:
українська

DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2721.2021.78-79.1

Посилання:

Anderson, R.E., Beard, L.S., 2010. Geology of the Lake Mead region. An overview: Miocene Tectonics of the Lake Mead Region, Central Basin and Range. Geological Society of America. DOI:10.1130/2010.2463(01).

Baldassarre, G., Nohrstedt, D., Mård, J., Burchardt, S., Albin, C., Bondesson, S., Breinl, K., Deegan, F.M., Fuentes, D., 2018. An Integrative Research Framework to Unravel the Interplay of Natural Hazards and Vulnerabilities. Earth’s Future, 6(3), 305–310. DOI: 10.1002/2017EF000764

Blair, P., Buytaert, W., 2016. Socio-hydrological modelling: a review asking “why, what and how?”. Hydrology and Earth System Sciences, 20(1), 443–478. DOI: 10.5194/hess-20-443-2016

Di Baldassarre, G., Viglione, A., Carr, G., Kuil, L., Salinas J.L., Blöschl, G., 2013. Socio-hydrology: conceptualising human-flood interactions. Hydrology and Earth System Sciences, 17(8), 3295–3303. DOI:10.5194/hess-17-3295- 2013.5

Di Baldassarre, G., Wanders, N., AghaKouchak, A., Kuil, L., Rangecroft, S., Veldkamp, T. I. E., Garcia, M., van Oel, P. R., Breinl, K., 2018. Water shortages worsened by reservoir effects. Nature Sustainability, 1(11), 617- 622. DOI: 10.1038/s41893-018-0159-0

Falkenmark, M., 1979. Main problems of water use and transfer of technology. GeoJournal, 1979, 3, 435–443.

Flörke, M., Schneider, C., McDonald, R.I., 2018. Water competition between cities and agriculture driven by climate change and urban growth. Nature Sustainability, 1(1), 51–58. DOI:10.1038/s41893-017-0006-8.

Hedberg, T., 2018. The unintended consequences of dams and reservoirs. Press release: Uppsala University, Sweden. Retrieved from https://www.uu.se/en/press/press-release/?id=4512&area=3%2C8&typ=pm&lang=en

Hemati, A., Rippy, M.A., Grant, S.B., Davis, K., Feldman, D., 2016. Deconstructing Demand: The Anthropogenic and Climatic Drivers of Urban Water Consumption. Environmental Science & Technology, 50(23), 12557– 12566. DOI:10.1021/acs.est.6b02938

Hutton, N.S., Tobin, G.A., Montz, B.E., 2018. The levee effect revisited: Processes and policies enabling development in Yuba County, California. Journal of Flood Risk Management, 12(3), e12469. DOI:10.1111/jfr3.12469. ISSN 1753-318X

Khilchevskyi, V., Grebin, V., Dubniak, S., Zabokrytska, M., Bolbot, H., 2021. Large and small reservoirs of Ukraine. Journal of Water and Land Development. 2021. No. 49 (IV–VI).

Khilchevskyi, V., Karamushka, V., 2021. Global Water Resources: Distribution and Demand. In: Leal Filho, W., Azul, A.M., Brandli, L., Lange Salvia, A., Wall, T. (eds) Clean Water and Sanitation. Encyclopedia of the UN Sustainable Development Goals. Springer. DOI: 10.1007/978-3-319-70061- 8_101-1

Konar, M., Garcia, M., Sanderson, M.R., Yu, D.J., Sivapalan, M., 2019. Expanding the scope and foundation of sociohydrology as the science of coupled human‐water systems. Water Resources Research, 55, 1-14. DOI:10.1029/2018WR024088

Koutsoyiannis, D., 2011. Review Report of “Socio-Hydrology: A New Science of People and Water”; National Technical University of Athens: Athens, Greece.. Retrieved from http://www.itia.ntua.gr/en/docinfo/1991/

Madani, K., Shafiee-Jood, M., 2020. Socio-Hydrology: A New Understanding to Unite or a New Science to Divide?. Water. 12, 1941, 1-26. DOI: 10.3390/w12071941

McCurley, K.L., Jawitz., J.W., 2017. Hyphenated hydrology: Interdisciplinary evolution of water resource science. Water Resources Research, 53, 2972–2982. DOI: 10.1002/2016WR019835

Nüsser, M., 2017. Socio-hydrology: A New Perspective on Mountain Waterscapes at the Nexus of Natural and Social Processes. Mountain Research and Development, 37(4), 518-520. DOI: 10.1659/MRD-JOURNAL- D-17-00101.1

Seidl, R., Barthel, R., 2017. Linking scientific disciplines: Hydrology and social sciences. Journal of Hydrology, 550, 441–452. DOI: 10.1016 / J.JHYDROL.2017.05.008

Shiau, J.T., 2003. Water Release Policy Effects on the Shortage Characteristics for the Shihmen Reservoir System during Droughts. Water  Resources  Management,  17(6),  463–480.  DOI:10.1023/b:warm.0000004958.93250.8a. ISSN 0920-4741.

Sivakumar, B., 2012. Socio-hydrology: Not a new science, but a recycled and re-worded hydrosociology. Hydrological Processes, 26, 3788–3790.

Sivapalan, M., 2015. Debates – Perspectives on socio-hydrology: Changing water systems and the ”tyranny of small problems” – Socio- hydrology. Water Resources Research, (51)6, 4795–4805. DOI. 10.1002/ 2015WR017080

Sivapalan, M., Blöschl, G., 2015. Time scale interactions and the coevolution of humans and water. Water Resources Research.,51 (9), 6988– 7022. DOI:10.1002/2015WR017896

Sivapalan, M., Savenije, H., Blöschl, G., 2012. Socio-hydrology: A new science of people and water.. Hydrological Processes, 26 (8), 1270–1276. DOI: 10.1002/hyp.8426

Srinivasan, V., Lambin, E.F., Gorelick, S.M., Thompson, B.H., Rozelle, S., 2012. The nature and causes of the global water crisis: Syndromes from a meta-analysis of coupled human-water studies. Water Resources Research, 48 (10), W 10516. DOI:10.1029/2011WR011087

Su, Y., Kern, J.D., Denaro, S., Hill, J., Reed, P., Sun, Y., Cohen, J., Characklis, G.W., 2020. An open source model for quantifying risks in bulk electric power systems from spatially and temporally correlated hydrometeorological processes. Environmental Modelling and Software. 126. 1-12. DOI: 10.1016/j.envsoft.2020.104667

Sung, K., Jeong, H., Sangwan, N., Yu, D.J., 2018. Effects of flood control strategies on flood resilience under sociohydrological disturbances. Water Resources Research, 54, 2661–2680. DOI: 10.1002/2017WR021440

Viglione, A., Di Baldassarre, G., Brandimarte, L., Kuil, L., Carr, G., Salinas J.L., Scolobig, A., Blöschl. G., 2014. Insights from socio-hydrology modelling on dealing with flood risk – Roles of collective memory, risk-taking attitude and trust // Journal of Hydrology, 518, 71–82. DOI: 10.1016/j.jhydrol.2014.01.018

Vogel, R.M., Lall, U., Cai, X., Rajagopalan, B., Weiskel, P.K., Hooper, R.P. Matalas N.C., 2015. Hydrology: The interdisciplinary science of water. Water Resources Research, 51, 4409–4430. DOI: 10.1002/2015WR017049

Wesselink, A., Kooy, M., Warner, J., 2017. Socio-hydrology and hydrosocial analysis: toward dialogues across disciplines. Wiley Interdisciplinary Reviews. Water, 4 (2), e1196. DOI: 10.1002/wat2.1196

Xu, L., Gober, P., Wheater, H.S., Kajikawa, Y., 2018. Reframing socio- hydrological research to include a social science perspective. Journal of Hydrology, 563, 76–83. DOI: 10.1016/j.jhydrol.2018.05.061

Xu, Z., Yang, Z., Cai, X., Yin X., 2020. Modeling framework for reservoir capacity planning accounting for fish migration. Journal of Water Resources Planning and Management, 146. DOI: 10.1061/(ASCE)WR.1943- 5452.0001170

Завантажити (.pdf)

Рекомендуємо цитувати цю статтю так:

Khilchevskyi, V., 2021. Socio-hydrology: the pros and cons of a new interdisciplinary field of research. Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography], 1/2 (78/79), 9-13 (in Ukranian, abstr. in  English), DOI: 10.17721/1728-2721.2021.78-79.1

Надійшла до редколегії 10.05.2021
Прийнята до друку 26.05.2021