ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ В ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН
О. Скриник, докторант
Варшавський університет, Варшава, Польща
Анотація:
Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою понад 2000 м над рівнем моря. Масив є кліматичним бар’єром для мас повітря по лінії північний захід – південний схід. Його вивчення має велике значення для розуміння фізико-географічних процесів цілого регіону. На додаток масив Чо- рногори є малодосліджений порівняно з іншими гірськими масивами Карпат.
На горі Піп Іван 29 липня 1938 року було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Обслуговував її Національний інститут метеорології (Польща). У приватних архівах були знайдені перші результати метеорологічних спостережень з Обсерваторії (жовтень 1938 – липень 1939). У них відображено значну динаміку добових змін параметрів погоди, що характерно для цих висот. Середньомісячні значення атмосферного тиску були нижчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становила 0,8 °С. Варто відзначити, що загальна кількість опадів за період дослідження у Чорногорі була 942,5 мм. Постійний сніговий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру за 10 місяців становила 9,7 м^с-1.
До початку Другої світової війни тут також була філія Астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Місце є чудовим з точки зору віддаленості від джерел світла. Проте середня хмарність у жовтні 1938 – липні 1939 р. на г. Піп Іван становила 7,6 (за шкалою 0-10). Протягом 10 місяців було всього лише 18 днів із середньою хмарністю менше 20 %. Це дуже мало як для астрономічних обсерваторій.
Із доступних нам джерел точно знаємо, що за часів радянської окупації (з половини 1940 до червня 1941 р.) тут усе ще функціонувала метеорологічна станція із широким колом досліджень. Імовірно, після розпаду СРСР дані залишились в архівах Російської Федерації. Після Другої світової війни Обсерваторія була залишена та піддана руйнації.
Сьогодні Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника і Варшавський університет активно відновлюють будинок. Інституція має назву Міжнародний науковий центр “Обсерваторія”. У ній вже 24/7 діє українсько-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Також плануються підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, комплексні науково-дослідні лабораторії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів. Нещодавно (22 лютого 2019 р.) Прикарпатський університет підписав грантову угоду “Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру”, в якій передбачено встановлення сучасної метеорологічної станції, у межах якої плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вимірювання таких параметрів: атмосферний тиск (PA), температура повітря (середня – ТМ, мінімальна – TN і максимальна – ТХ), хмарність (Сс), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухого та вологого термометра і сенсора вологості, будуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), відносної вологості (RH), температури точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Обсерваторії ще готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів – від тривалості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до вимірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеорологічної станції входитиме теж система моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмосфері (e.g. O3, SOz Nx, CO i CO2). За підтримки інших інституцій спектр моніторингу якості повітря буде розширено.
Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ “Обсерваторія” є унікальним. Дослідники матимуть можливість постійного моніторингу елементів атмосфери і природного довкілля загалом на висоті більше 2000 м над рівнем моря Метеорологічні дослідження в цьому місці є обґрунтованими і будуть основним завданням роботи Обсерваторії. Об’єкт щоденно використовуватиметься з метою попередження лавинної небезпеки чи у формі пошуково- рятувального пункту. Зважаючи на велику важливість цього гірського масиву в кліматичному відношенні, а також для розуміння фізико-географічних процесів загалом у регіоні, варто задіяти комплексне вивчення його середовища. Разом із спостереженнями, проведеними в інших районах Карпат, це дозволить нам повною мірою зрозуміти кліматичні особливості, а також природнє середовище цілої системи Карпатських регіонів.
Ключові слова: Чорногора, Піп Іван, Обсерваторія, клімат, метеорологія
Мова:
українська
DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.14
Посилання:
1. Blazejczyk, K. 2019, ‘Seasonal and multiannual variability of selected climate elements in the Tatry and Karkonosze Mts. in the years 1951-2015’, Przegl^d Geograficzny, v. 91, no. 1.
2. Cheval, S., Birsan, M. V. & Dumitrescu, A. 2014, ‘Climate variability in the Carpathian Mountains Region over 1961-2010’, Global and Planetary Change, vol. 118, P. 85-96.
3. Dworak, T. Z. & Rymanowicz, L 1992, ‘Meteorological Observations of the Botanical and Agricultural Station at the potonina Pozyzewska’, Re¬view of Geophysics, v. 37, no. 1-2, P. 87-91.
4. Gutowski, J. & Sledzinski, J. 2002, ‘Plany odbudowy stacji badawczej na gorze Pop Iwan w Czarnohorze’, Przegl^d Geologiczny, v. 50, no. 3.
5. Herenchuk, K. (ed.) 1968, ‘Природа Українських Карпат [The Na¬ture of the Ukrainian Carpathians]’, Ivan Franko National University of Lviv Press, Lviv, Ukraine.
6. Kotarba, A. 2006, ‘The thermal variations in the topoclimate of east¬ern part of Chornohora range (The Ukrainian Carpathian Mountains) during the summer season. Case study of the upper Prut valley’, in Czarnohora. Przyroda i cztowiek, eds M Troll, IGiGP UJ Press, Cracow, P. 47-62.
7. Kreiner, J. M. & Rymanowicz, L 1992, ‘The Marshal Jozef Pitsudski Meteorological and Astronomical Observatory on the Pop Ivan Mountain (2022 m)’, Review of Geophysics, vol. 37, no. 1-2, P. 77-85.
8. Kreiner, J. M. 1989, ‘Dzieje Obserwatorium Meteorologiczno- Astronomicznego na Pop Iwanie’, Urania, v. 4.
9. Kreiner, J. M. 1992, ‘Dzieje Obserwatorium Meteorologiczno- Astronomicznego na Pop Iwanie – post scriptum’, Urania, v. 2.
10. Midowicz, W. 1939, ‘Twierdza nauki imienia wielkiego marszatka’, Lot Polski, v. 3.
11. Midowicz, W. 1962, ‘O biatym stoniu na Czarnohorze’, Horyzonty, Paris.
12. Midowicz, W. 1988, ‘O Bialym Sloniu na Czarnohorze’, Plaj, v. 2, P. 112.
13. Midowicz, W. 2012, ‘Twierdza Nauki imienia Wielkiego Marszatka’, Ptaj, v. 45, P. 8-14 (reprint)
14. Migala, K. 2005, ‘Pi^tra klimatyczne w gorach Europy a problem zmian globalnych’, Acta Universitatis Wratislaviensis 2718. Studia Geo- graficzne 78, University of Wroclaw Press, P. 140.
15. Mukha, B. 2017, ‘Топоклімати Чорногори: монографія [Topocli- mates of Chornohora: monograph]’, Ivan Franko National University of Lviv Press, Lviv, Ukraine, P. 67.
16. Petlin, V. & Matviyiv, V. 2003, ‘Клімат [Climate]’, in Чорногірський Географічний Стаціонар [Chornohora Geographical Station], Ivan Franko National University of Lviv Press, Lviv, Ukraine, P. 35-40.
17. Rymarowicz, L. & Kreiner, J. M. 2012, ‘Dziatalnosc naukowo badawcza na Pop Iwanie’, in Ptaj, eds P Lubonski & A Wielocha, v. 45, Autumn, P. 43-55.
18. Rymarowicz, L. & Wielocha, A. 2012, ‘Tajemnica Pop Iwana albo drugie zycie Obserwatorium’, in Ptaj, eds P Lubonski & A Wielocha, v. 45, Autumn, P. 15-36.
19. Shuber, .P. 2013, ‘The climate high landscapes Chornohora’, Prob-lems of mountains landscape studies, no. 1, P. 120-125.
20. Skrynyk, O. & Blazejczyk, K. 2019, ‘Principal features of Chorno- hora climate and its long term changes (on the background of other Central European mountain ridges)’, Miscellanea Geographica – Regional Studies on Development, (in print).
21. Skrynyk, O. & Rymarowicz, L .2018, ‘Meteorological observations at Pip Ivan (Chornohora) and Kasprowy Wierch (Tatras) before the Second World War\ Review of Geophysics, v. 71, no. 4, P. 363-373.
22. Spinoni, J., Lakatos, M., Szentimrey, T., Bihari, Z., Szalai, S., Vogt, J. & Antofie, T. 2015, ‘Heat and cold waves trends in the Carpathian Region from 1961 to 2010’, International Journal of Climatology, vol. 35, no. 14, P. 4197-4209.
23. Spinoni, J., Szalai, S., Szentimrey, T., Lakatos, M., Bihari, Z., Nagy, A., Nemeth, A, Kovacs, T., Mihic, D., Dacic, M., Petrovic, P., Krzic, A., Hiebl, J., Auer, I., Milkovic, J., Stepanek, P., Zahradnlcek, P., Kilar, P., Limanowka, D., Pyrc, R., Cheval, S., Birsan, M. V., Dumitrescu, A., Deak, G., Matei, M., Antolovic, I., Nejedlik, P., Stastny, P., Kajaba, P., Bochnlcek, O, Gab, D, Mikubvä, K, Nabyvanets, Y, Skrynyk, O, Krakovska, S, Gnatiuk, N., Tolasz, R., Antofie, T. & Vogt, J 2014, ‘Climate of the Carpathian Region in the period 1961-2010: climatologies and trends of 10 variables’, Interna¬tional Journal of Climatology, v. 35, no. 7. – P. 1322-1341.
24. Stenz, E. & tysakowski, W. 1932, ‘Pomiary promieniowania stonecznego w Czarnohorze w lecie 1931’, Wiadomosci Meteorologiczne i Hydrologiczne. 3-4.
25. Stenz, E. 1925, ‘Dawne spostrzezenia pyrheliometryczne w Czar- nohorze’, Kosmos, v. 50, P. 480.
26. Stenz, E. 1926, ‘O ustonecznieniu Czarnohory’, Kosmos, vol. 51, P. 679-699.
27. Stenz, E. 1929, ‘Zachmurzenie i ustonecznienie Karpat Wschodnich’, Kosmos, v. 54, P. 439-469.
28. Szulc, K. 1911, ‘Spostrzezenia meteorologiczne na Potoninie Pozyzewskiej w pasmie Czarnohorskiem w Karpatach Wschodnich’, Kos¬mos, v. 36.
29. Szulc, .K 1912, ‘Spostrzezenia meteorologiczne na Potoninie Pozyzewskiej w pasmie Czarnohorskiem w Karpatach wschodnich w roku 1911’, Kosmos, v. 37, P. 483-490.
30. Szulc, K. 1914, ‘Spostrzezenia meteorologiczne na Potoninie Pozyzewskiej w pasmie Czarnohorskiem w Karpatach wschodnich w roku 1912’, Kosmos, v. 39.
31. Wierzbicki 1897, ‘Wyniki spostrzezen meteorologicznych dokonanych staraniem Towarzystwa Tatrzanskiego w roku 1878/1879’, in Pami^tnik Towarzystwa Tatrzanskiego, v. 4.
32. Zelenchuk, Y. 2010, ‘Будівництво астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський [Construction of the Astro-nomical and Meteorological Observatory at Pip Ivan Mt., Chornohora]’, Українознавство, v. 3, P. 247-357.
Рекомендуем цитировать эту статью так:
O. Skrynyk (2019) First results and perspectives of the meteorological research at the observatory at Pip Ivan Mt. Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography], 1 (74), 82-88 (in Ukranian, abstr. in English).
Надійшла до редколегії 01.05.2019
Прийнята до друку 19.06.2019