СТРУКТУРНО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЛАНДШАФТІВ ЗОНИ ПРИКАСПІЙСЬКИХ РІВНИН (ПІВДЕННО-СХІДНО-ШИРВАНСЬКІЙ, САЛЬЯНСКОГО І ЛЕНКОРАНСКОЙ)

М.Ісмаілов, к.геогр.н.

Інститут географії НАН Азербайджану, Баку, Азербайджан

Анотація:
Дано характеристику двох основних груп факторів, що впливають на сучасну динаміку ландшафтів: природних і антропогенних. Антропогенні фактори, що беруть участь у динаміці ландшафту, відрізняються більшою інтенсивністю, ніж природні. Природні чин­ники в основному визначають спрямованість динаміки ландшафтів. У структурно-генетичному відношенні сучасний стан ландшаф­тів зони прикаспійських рівнин відрізняється винятковою динамічністю та інтенсивно зростаючим антропогенним навантаженням. Загалом прибережні рівнинні ландшафти досліджуваної території, що вийшли з-під води в недалекому минулому, у зв’язку з пізніми геолого-геоморфологічними процесами мають порівняно молодий плейстоцен-голоценових вік.
Складено графіки зміни річних величин атмосферних опадів за багаторічний період (1873-2000) за деякими метеостанціями дослі­джуваної території’ в зіставленні з приростом річних кілець дерев (1760-2005). Аналіз графіків показав, що, незважаючи на щорічні від­хилення величин атмосферних опадів від норми, у багаторічному ході можна простежити тенденцію до їхнього зменшення. Зістав­лення зміни атмосферних опадів з динамікою річного приросту деревини багаторічних дерев, зрубаних в лісовому ландшафті Лєнко- ранського низкогір’я, які ближче розташовані до прикаспійських рівнин, показало наявність між ними прямої кореляції.
Нами проаналізовані ландшафтні наслідки в основному трьох періодів коливання рівня Каспійського моря: перший період зниження рівня моря (1877-1977), другий період підвищення рівня моря (1977-1998), третій період зниження рівня моря (після 1998 р).
У перший період рівень ґрунтових вод у прибережних болотних, болотно-лугових, болотно-лагунних комплексах знизився, водний режим ґрунтів погіршився, і отримали розвиток напівпустельні й сухостепові рослинні угруповання. У другій період підвищення рівня моря (1977-1988) відбувається значне ослаблення зазначених вище процесів, а в деяких місцях прибережні комплекси залишилися прак­тично під водою, загалом змінилася вся екологічна ситуація в природно-територіальних комплексах. В останній третій період відбу­вається зменшення акваторії Каспійського моря і збільшення площі континентального режиму розвитку ландшафтів.
Установлено приуроченість деяких специфічних елементів ландшафту до районів похованих підняттів. Більш цікавим у цьому ві­дношенні є прогресивне осушення окремих ділянок алювіально-озерно-старічной рівнин під впливом висхідних тектонічних рухів, що локально проявилися, лінійне поширення голофітной рослинності й такироподібних солончаків уздовж зони виходу засолених підзем­них вод по тектонічних розривах, скупчення заростей деревної рослинності на занурених піднятих ділянках річкових долин.
Після здійснення величезних меліоративних заходів на поверхні території’ добре виражено антропогенні форми рельєфу: штучні пасма, зниження, пагорби, тераси, яри, колекторно-дренажна мережа та ін. На зрошуваних територіях густота штучного розчлену­вання рельєфу подекуди сягає 4,5-5,5 к/км, глибина розчленування змінюється від 0,8 до 3,5 м.
За останні 100 років лісистість Лєнкоранської низовини зменшилася майже в 4-5 рази. Корінні зміни лісових площ Лєнкоранськоїрі­внини і заміна їх однотипними агроценозами або лісонасадженнями, що складаються з однієї-двох деревних порід (каштанолистий дуб, сосна, тополя та ін.), значно посилили інтеграцію видового складу та ярусної структури рослинного покриву.
Знищення лісів, осушення боліт, збільшення зон розселення і щільності населення, зростання посівних площ, коливання рівня Кас­пійського моря також є причинами зниження кількості й складу первинного тваринного світу Прикаспійської рівнини.
У результаті взаємодії природних і антропогенних факторів північна і північно-східна межі лісу на Лєнкоранській рівнині значно відступили на південь і на південний-захід, що сприяло опустелюванню природних ландшафтів і призвело до зменшення їхньої проду­ктивності, збільшення засолення ґрунтів.
Зміна природного середовища в зоні прикаспійських рівнин за останні 100-150 років, процес аридизації їхнього клімату збігається з періодом зниження рівня моря. Виявлено, що в результаті зменшення кількості й нерегулярності випадання атмосферних опадів, збі­льшення відбивної здатності суші, зростання випаровуваності знизилася продуктивність ландшафту, зокрема природного лісовід­новлення, що сприяло трансформації деяких ділянок, лісових, лучно-болотних і болотних комплексів.

Ключові слова: антропогенні фактори, ландшафти, динаміка, природні фактори.

Мова:
російська

DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.16

Посилання:

1. Будагов Б. А. Развитие и формирование ландшафтов юго- восточного Кавказа в связи с новейшей тектоникой / Б. А. Будагов, А. А Микаилов.. – Баку : Элм, 1985. – С. 179.
2. Виноградов Б . В. Основы ландшафтной экологии /Б . В. Вино­градов. – М. : ГЕОС, 1998. – 418 с.
3. Исмайлов М. Д. Изменение ландшафтно-экологических условий Ленкоранской низменности в связи с колебанием уровня Каспийского моря : тез. докл. / М. Д. Исмайлов // Геоэкологические аспекты хозяйст­вования, здоровья, отдыха. – Пермь. 1994. – С. 125-129
4. Исмайлов М. Д. Об основных факторах формирования и совре­менной динамики ландшафтов Шолларской и Ленкоранской р1внин / М. Д.. Исмайлов // Изв. АН Азерб. Рес., Серия: Наук о Земле. – Баку, 1999. – С. 22-25.
5. Исмайлова Л. А. Оценка чувствительности почв к антропогенной нагрузке южного склона Большого Кавказа междуречья Дашагильчай- Гирдиманчай / Л. А. Исмайлова, С. Ю. Кулива // Вест. Киев. ун-та. – К. : ВПЦ “киев. ун-т им. Тараса Шевченко. – 2018, – Вып. 70. – С. 59-63.
6. Кирющин В. И. Теория адаптивно-ландшафтного земледелия и проектирования агроландшафтов / В. И. Кирющин. – М., 2011. – С. 62-85.
7. Казаков Л. К. Классификации систем природопользования и природно-антропогенных ландшафтов / Л. К. Казаков // Вест. экол. образования России. – М., 2015. – № 3. – С. 26-29.

Завантажити (.pdf)

Рекомендуємо цитувати цю статтю так:

M. Ismaylov  (2019) Structural and genetic features and trends in the development of landscapes of the Caspian plains zone (South-East-Shirvan, Salyan And Lankaran). Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography], 1 (74), 92-96 (in Russian, abstr. in English).

Надійшла до редколегії 07.02.2019
Прийнята до друку 19.06.2019