ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ
Рецензент здійснює об’єктивне оцінювання якості поданого рукопису та визначення її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Рецензент повинен бути неупередженим.
Експертна оцінка націлена на допомогу автору у покращенні якості статті, а головному редактору – у прийняті рішення про публікацію.
Рецензент, який не вважає себе фахівцем в галузі тематики статті або знає, що не зможе своєчасно надати рецензію на статтю, має сповістити про це головного редактора і відмовитися від рецензування.
Рецензентом не може бути співавтор представленої на рецензію статті. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня та/або співробітників підрозділу, в якому працює автор.
Будь-який рукопис, отриманий рецензентом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом.
Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент має висловлювати свою думку чітко й аргументовано.
Рецензент повинен виявляти раніше опубліковані роботи, які мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновки або аргументи з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним посиланням на джерело інформації.
У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату чи фальсифікації даних він в обов’язково має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду статті.
Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування вже наявних літературних джерел з цієї тематики.
Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.
Рецензент не повинен приймати до розгляду рукопис у разі наявності конфлікту інтересів, зумовленого конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами чи організаціями, пов’язаними зі статтею.